ab_u.jpg (6025 bytes)


kar654.jpg (17564 bytes)


   Шурапов Володимир Петрович - поет, прозаїк, перекладач, публіцист, театрознавець. Народився 3 жовтня 1928 р. Вчився у Кіровоградській СШ № 14, працював робітником на заводі «15 років Жовтня», водієм у «Союз заготтранс». Служив у десантних військах (1950-1953). Закінчив історичний факультет Одеського державного університету імені Іллі Мечникова (1962).
   Працював журналістом (1962-1968), старшим редактором Кіровоградської обласної студії телебачення (1968-1974), помічником голови Кіровоградської обласної ради (1974-1991).
   З 1993 по 2013 р. – керівник літературно-драматургічної частини Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М.Л. Кропривницького, дослідник його історії.
   Автор книг: «Мої лелеки» (1992), «Ніч над Інгулом» (1993), «Гавроші із Балашівки» (1995), «Симфонія душі» (1997), «Кіровоград, обласний український музично-драматичний театр ім. М.Л. Кропивницького» (1998, 1999), «Театру Марка Кропивницького – 120» (2002), «Про що мовчить сцена» (2002), «Єлисаветградський Сусанін», «Земний уклін тобі, солдате...» (у співавторстві з Р. Федосеєвою, 2003-2005), «Синьйор Монтеккі» (2003), «Благословенний Мельпомени рік або Знак долі» (2004), «Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне» (2004), «Ти за мене, любове, молись» (2005), «Роздуми над прірвою життя» (2006), «Пьянящий зов» (2006), «Як нам болить за тебе, Україно...» (2008), «Одкровення» (2009), «Вітер ностальгії» (2009), «Марко Кропивницький та його спадкоємці» (2010), «Штрихи років» (2011), «Відверта розмова» (2012).
   Автор понад 150 пісень і романсів (композитори: К. Шутенко, М. Стецюн, А. Пашкевич, Ю. Ямко, Я. Лукшевиць, Н. Нусбаум, Е. Явір та ін.).
   Підготував близько 40 статей про видатних діячів театрального мистецтва Кіровоградщини для Енциклопедії Сучасної України.
   Лауреат премій: обласної краєзнавчої імені Володимира Ястребова (2003), Національної спілки театральних діячів України (2008); журналістських імені Володимира Винниченка газети «Народне слово» (2009), «Телерадіожурналістика» (2004), обласної літературної імені Євгена Маланюка за книгу «Марко Кропивницький та його спадкоємці» (2010).
   Член Кіровоградського обласного літературного об'єднання «Степ» (1945), Національної спілки журналістів СРСР (1972), Національної спілки журналістів України (2003), Національної спілки театральних діячів України (2007), ліги композиторів України (1980).
    Заслужений працівник культури України (2012).
    Помер 10 грудня 2021 року у м. Кропивницький (раніше – Кіровоград).